Тривалий розвиток світової економіки, націлений виключно на максимізацію прибутку, не маючий інших фундаментальних основ, призвів до серйозної деградації природного, соціального і навіть духовного середовища.
Війна в Україні, пандемія, загроза продовольчій безпеці, аномальна спека та посуха, масштабні повені та інші екстремальні погодні прояви не є випадковими. Все це – сукупність геополітичних, економічних і техногенних загроз, що взаємопідсилюються, здатних серйозно похитнути соціально-політичну стабільність у світі та послабити нашу здатність протистояти головній глобальній проблемі – зміні клімату.
Ці ризики підштовхнули світові еліти до перегляду глобального погляду на світ і усвідомлення важливості сталого розвитку. Соціально відповідальні лідери все більше розуміють: на довкілля впливають не лише енергетика та промисловість, а будь-який інший аспект людської життєдіяльності.
"Мене, як представника девелоперського бізнесу, не може не хвилювати вплив, який робить будівництво, на частку якого припадає до 40% річних викидів СО2 у світі. До того ж, нова геополітична реальність та зростання вартості енергоносіїв змушують цивілізований світ якнайшвидше прийти до енергетичної незалежності від ненадійних постачальників викопного палива, а перехід до будівництва стійких міст відіграє у цьому процесі провідну роль."
Особливо актуальним це завдання стає у світлі майбутнього післявоєнного відновлення України. Очевидно, що відновлення зруйнованого житла та критичної інфраструктури має йти швидкими темпами, проте реконструкція не повинна відтворювати довоєнні підходи у девелопменті.
Зусилля з післявоєнного відновлення мають стати інвестицією у стале майбутнє, тому треба думати не лише про вартість та швидкість, а й про довгострокову ефективність перетворення, у тому числі – економічну. Тим більше, що як країна-кандидат у Європейський Союз, ми маємо відповідати Цілям ЄС у сфері сталого розвитку, а також виконувати міжнародні зобов'язання щодо належного управління та підзвітності.
Щоб забезпечити максимальну стійкість будівель та інфраструктури при відновленні України, потрібно ще на ранніх стадіях враховувати основні засади сталого будівництва:
Але для того, щоб місто вважалося сталим, одних “зелених” будівель та енергетичної незалежності замало. Такі міста вимагають кардинально нового підходу до сервісів та функціональних можливостей. Мова йде про зручні та сучасні простори для життя, в яких всі рутинні процеси автоматизовані, складні системи тісно пов'язані один з одним, а використання публічних сервісів зрозуміло навіть дітям. Їхні ключові складові:
Важливо розуміти, що впровадження сталих практик в український бізнес є складним процесом, що потребує комплексної трансформації бізнес-моделі та інвестицій для переобладнання підприємств, навчання персоналу та іншого. У той же час, після російського вторгнення внутрішні можливості для стимулювання сталої трансформації в Україні скоротилися, а бюджетні пріоритети змінилися на користь оборонних та соціальних програм.
Це означає, що без масштабних програм зовнішнього фінансування Україна не впорається із викликами сталого переходу. Залучення до співпраці інвестиційних фондів, державних агентств розвитку та громадських організацій також могло б допомогти імпортувати в країну сучасні технології та зацікавити у нашому успіху західних інвесторів.
Існуючі та потенційні західні партнери, у свою чергу, все частіше дотримуються відповідального підходу до інвестування. Так, за даними Ernst&Young, понад 72% інвесторів проводять структуровану оцінку ESG-індексів, а для 9 із 10 опитаних нефінансові результати відіграли вирішальну роль у прийнятті інвестиційних рішень.
Не менш важлива умова для прийняття рішень щодо західних інвестицій – прозоре бізнес-середовище з нульовою толерантністю до корупції. Так наприклад, ключові принципи ZEZMAN у боротьбі з корупцією – підзвітність, чесність та відповідальність перед суспільством. Для забезпечення цих принципів у Холдингу створено спеціальний підрозділ Compliance.
Ще один компас у досягненні високих нефінансових показників – членство у Глобальному договорі ООН. Ставши членом цієї організації, компанії зобов'язуються забезпечувати прозорість ведення бізнесу та приймають умову щорічної публікації нефінансових звітів, що свідчать про вжиті заходи та досягнення.
Бути підзвітним сьогодні – означає робити свій внесок у створення сприятливого інвестиційного клімату, який стимулюватиме сталий економічний, екологічний та соціальний прогрес країни. Впевнений, що свій шлях до сталості кожен прогресивний та соціально відповідальний бізнес має розпочинати саме з цього.